Наведено результати комплексних досліджень впливу 20-річного зрошування стічними водами на елементи родючості, екологічні та санітарно-гігієнічні показники чорнозему типового. Розглянуто вплив довгострокового зрошування на вміст у грунті загального гумусу та його якісний склад, вміст водорозчинних солей і склад увібраних основ, вміст важких металів і мікроелементів, наявність збудників інфекційних і паразитарних захворювань, радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90.

Виділено групи стічних вод міст за ступенем придатності їх для іригації, наведено пропозиції щодо поліпшення їх якості, розроблено черговість та умови застосування у землеробстві, визначено кількісний склад стічних вод, придатних для іригації, виконано прогнозні проробки та розроблено пропозиції щодо перспективи розвитку зрошення стічними водами міських очисних споруд в Україні.

Представлено узагальнені дані комплексних досліджень з вивчення якісного складу першого від поверхні (основного неогенового) водоносного горизонту на незрошуваних територіях, що прилягають до зони масиву зрошення стічними водами очисних споруд Євпаторії.

Обгрунтовано стратегію використання, відтворення й управління грунтовими ресурсами, що передбачає принципово новий тип сталого (ощадливого) землекористування, який забезпечить гармонійне співвідношення між антропогенним навантаженням і природним потенціалом грунту для його відновлення та повноцінного продуктивного й екологічного функціонування. Описано грунтово-кліматичні умови сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано сучасний стан родучості грунтів. Надано відомості про природну й ефективну родючість грунтів України. Розглянуто заходи з реалізації стратегії, увагу приділено науковому, кадровому та матеріально-технічному забезпеченню виконання робіт. Висвітлено державну політику використання й охорони грунтів, питання фінансування заходів реалізації стратегії. Розкрито стратегічні аспекти вдосконалення економічного механізму забезпечення збалансованого використання, відтворення й управління грунтовими ресурсами.

Зазначено, що одним із шляхів водовідведення й екологічно безпечної утилізації міських стічних вод є застосування їх для зрошення сільськогосподарських культур. У нашій країні є великий досвід використання стічних вод для зрошення. Успішне застосування стічних вод в сільськогосподарському виробництві можливо тільки за умов створення нормативних документів, які враховують екологічні критерії стічних вод і дотримання технології їх використання. Розглянуто екологічні підходи до нормування основних параметрів якості біологічно очищених стічних вод, які можуть бути використані в сільському господарстві для зрошення сільськогосподарських культур. Наведено елементи технології,щодо збереження родючості грунтів, підвищення врожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості вирощуваної продукції.

Узагальнено результати досліджень щодо екологічного стану водних об'єктів у зв'язку з їх застосуванням як "біологічних очисних споруд" для знешкодження стічних вод антропогенного генезису. Наведено обсяги утворення стічних вод і їх відведення у водні об'єкти в різних країнах світу, галузі-забруднювачі вод та пріоритетні забрудники, які надходять із відпрацьованими водами до вододжерел. Висвітлено екологічні, соціально-економічні і медико-демографічні наслідки для суспільства у результаті катастрофічного забруднення водних об'єктів. Обгрунтовано стратегію та заходи раціонального поводження із стічними водами міських очисних споруд в Україні з урахуванням природоохоронних вимог та національних особливостей.

Висвітлено історичні аспекти розвитку напряму утилізації стічних вод населених пунктів за природних умов та ареали його розповсюдження. Описано зарубіжний досвід застосування природних методів очищення стічних вод і їх використання у сільському господарстві.

Висвітлено досвід країн колишнього СРСР щодо застосування стічних вод населених пунктів у сільськогосподарському виробництві. Описано елементи ефективних технологій використання стічних вод на полях, наведено показники еколого-економічної ефективності цього заходу тощо. Розглянуто способи та технічні засоби поливу стічними водами в світі.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.27 + Н761.104.5

Рубрики:

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Усунення запахів і присмаків води

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати багаторічних досліджень науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук України з питань застосування мікробних препаратів за умов вирощування сільськогосподарських культур, а також у тваринництві та заготівлі кормів. Наведено характеристики мікробних препаратів, розроблених в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, особливості їх впливу на формування рослинно-мікробних асоціацій і симбіозів; дані щодо ефективності застосування біодобрив у технологіях вирощування окремих сільськогосподарських культур і способів їх застосування. Узагальнено результати досліджень зі створення та застосування пробіотичних препаратів у тваринництві і кормовиробництві. Обговорено основні чинники, що обумовлюють позитивний ефект застосування мікробних препаратів.

Узагальнено, систематизовано та висвітлено різноманітні види меліорацій, які наявні у меліоративній практиці. Надано генетичну характеристику грунтів меліоративного фонду, їх екологічного стану, визначено перспективи інноваційного розвитку основних видів меліорацій. Акцентовано увагу на необхідності постійного моніторингу меліорованих земель для своєчасного внесення технологічних корективів у їх експлуатацію. Описано конструктивні особливості сучасних водорегулювальних меліоративних систем. Доведено важливість науково обгрунтованого вибору та реалізації комплексу меліоративних прийомів з використанням синергетичного методологічного підходу. Кожний прийом цього комплексу в сукупності підсилює його загальний позитивний ефект. Проаналізовано нормативно-методичне, законодавчо-правове й інвестиційно-інноваційне забезпечення розвитку меліорацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П034.17-2 + П062 + Н761.204.5

Рубрики:

Чорноземні та лучно-чорноземні ґрунти

Зрошення (іригація)

Оброблення, утилізація та використання осаду стічних вод

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Науково обгрунтовано національні індикатори прояву деградації грунтів і процесів опустелювання земель, основні напрями досягнення їх нейтрального рівня та вдосконалення інформаційного й інституційного забезпечення виконання відповідних добровільних національних завдань. Запропоновано в ролі концептуальної платформи провадження системних заходів на землях сільськогосподарського призначення щодо виконання зобов'язань України в рамках Конвенції Організації Об'єднаних Націй про боротьбу з опустелюванням.

Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур та родючості грунтів найважливіше місце належить органічним добривам. Це пов'язано з тим, що вони не лише збагачують грунт усіма елементами живлення, а й поліпшують його властивості. Сучасний стан використання органічних добрив спонукає до пошуку нових видів місцевих удобрювальних ресурсів. Фосфор бере безпосередню участь у багатьох процесах життєдіяльності рослин, і забезпечення нормального рівня фосфорного живлення - одна з головних умов формування високої врожайності сільськогосподарських культур. Грунтова мікробіота бере активну участь у мобілізації важкорозчинних фосфатів, що позитивно впливає на рослини, покращуючи їх фосфорне живлення, ріст, розвиток і продуктивність. Тому фосфатмобілізувальні мікроорганізми можуть стати одним із компонентів біоорганічних добрив. Досліджено динаміку розвитку фосфатмобілізувальних мікроорганізмів у разі компостування осадів стічних вод (ОСВ) станцій біологічної очистки (СБО) - "Північна" і "Південна" м. Одеса із наповнювачами (солома пшениці озимої та лузга насіння соняшника) для одержання біодобрива з підвищеним вмістом водорозчинних форм фосфору. Методи досліджень: мікробіологічні, статистичні. Аналіз динаміки розвитку фосфатмобілізувальних мікроорганізмів впродовж 3-х місяців досліджень показав, що на початку компостування спостерігається стрімкий розвиток мікроорганізмів, які розчиняють органофосфати, а по мірі мінералізації органофосфатів чисельність бактерій цієї групи зменшується. Через 60 днів компостування фіксують розвиток бактерій, які розчиняють мінеральні форми фосфатів. Поступова трансформація високорозчинних сполук фосфору в лабільні сприяє зниженню чисельності мікроорганізмів, які розчиняють і як органічні, так і мінеральні форми фосфору. Результати досліджень свідчать про можливість одержання біоорганічних добрив за участі фосфатмобілізувальних мікроорганізмів.

Наведено результати досліджень чисельності мікроорганізмів - представників різних еколого-трофічних груп у нових біодобривах на основі осадів стічних вод (ОСВ) станцій біологічної очистки (СБО) "Північна" та "Південна" м. Одеса для з'ясування їх придатності за мікробіологічними показниками для використання як добрив у землеробстві. Встановлено, що в нових біодобривах на основі ОСВ СБО "Північна" та "Південна" м. Одеса активно розвиваються мікроорганізми-амоніфікатори і бактерії, які утилізують мінеральний азот. Разом із тим, у нових біодобривах відмічено посилений розвиток представників інших груп мікроорганізмів, таких як стрептоміцети та спорові мікроорганізми, які оптимізують мінеральне живлення рослин. Параметри коефіцієнта мінералізації-іммобілізації (0,0009 - 0,01) свідчать про переважання процесів синтезу над деструкцією органічної речовини у всіх варіантах досліду. Індекс оліготрофності (ІО) (показник забезпеченості нових біодобрив легкозасвоюваними поживними речовинами) вказує на високу їх забезпеченість елементами живлення (ІО = 0,0009 - 0,1)). Це свідчить про те, що нові біодобрива на основі осадів стічних вод, придатні за мікробіологічними показниками для використання їх в землеробстві. За одержаними даними, які характеризують переваги нових добрив - активний розвиток мікроорганізмів різної специфічності дії, специфіки функціональної спрямованості мікробіоти можна прогнозувати, що застосування біодобрив на основі осадів стічних вод матиме позитивний вплив на функціонування агроценозів.